Vitamix Premium BR: повний спектр лімітованих амінокислот в одному преміксі
Використання в годівлі курчат-бройлерів преміксів Vitamix Premium BR дозволяє птахофабрикам на власних потужностях самостійно виготовляти готові корми маючи власну білкову та зернову сировину, контролюючи всі критичні точки. Премікси Vitamix Premium BR розробляються індивідуально під наявну базу сировини клієнта, та параметри вирощування курчат-бройлерів.
Одними із компонентів преміксів є синтетичні амінокислоти що складають основну частку вартості даних продуктів.
Амінокислоти — це органічні сполуки, фізико-хімічні властивості та різноманітні реакції яких зумовлені наявністю в молекулі основної аміногрупи та кислої карбоксильної групи .
Амінокислоти як основні складові частини білків, беруть участь в усіх життєво важливих процесах. Крім амінокислот, які входять до складу білків, живі організми мають постійний резерв “вільних” амінокислот крові, тканин та клітин. Вони знаходяться в динамічній рівновазі при багаточисельних обмінних реакціях і необхідні для виконання специфічних функцій.
Амінокислоти, які постійно зустрічаються у білках по скелету вуглецевого ланцюга класифікуються на аліфатичні, ароматичні гетероциклічні. У свою чергу аліфатичні амінокислоти за вмістом амінних карбоксильних та сірководневих груп діляться на моноамінодікарбонові та сірковмісні амінокислоти.
На сьогодні відомо, що амінокислоти, які зустрічаються в білков гідролізатах (за винятком гліцину), оптично активні і, як правило, всі вони мають однакову конфігурацію а-вуглецевого атому, а саме L- конфігураці Оптична активність амінокислот позначається знаками (+) та (-) в кругл дужках. Для уніфікації номенклатури амінокислот була запропонова система, згідно якої для позначення конфігурації а-вуглецевого атома використовують прописні латинські літери L та D. Природні амінокисло що входять до складу всіх білків, а також ті, що зустрічаються у вільно вигляді, відноситься до L- ряду. Фізичні та хімічні властивості у D- та L- форм амінокислот майже однакові . Необхідно зазначити, що D- та L- амінокислоти можна відрізнити на смак, перші як правило солодкі ,а другі – гіркі або без смаку. При виробництві амінокислот в більшості випадків легше синтезувати DL, а ніж L- форми амінокислот. Суміші природних та неприродних ізомерів можна розділити хімічним чи ензиматичним шляхом, але цей процес дуже трудомісткий та довгий.
Установлено, що D- форми амінокислот менш ефективно беруть участь в обміні речовин, ніж L- форми. L-амінокислоти можуть брати участь в різних метаболічних процесах, включаючи такі, котрі не зв’язані з їх дезамінуванням (біосинтез білків, пептидів, синтез різних фізіологічно активних з’єднань)
Схема білкового обміну.
Основні етапи білкового обміну.
Перший етап. В травному каналі відбуваються процеси розщеплення білків до амінокислот, за рахунок функціонування ферментативних систем, а також їх подальше всмоктування в кров. Амінокислоти транспортуються через епітеліальну стінку кишечника і надходять через воротну вену в печінку, де частина їх затримується і трансформується, а частина переноситься до різних органів і тканин. Всмоктування амінокислот в кишечнику — енергозалежний процес, що потребує витрат АТФ.
Другий етап. Проміжний обмін білків починається в печінці, куди надходять амінокислоти, що всмокталися в травному каналі. Тут відбувається їх трансформація — дезамінування, пере-амінування (або трансамінування), декарбоксилювання з відщепленням аміно- і кетогруп за участі специфічних ферментів і утворення нових амінокислот. Безазотисті залишки амінокислот використовуються в синтезі жирів, вуглеводів і інших сполук. В процесі проміжного обміну амінокислот утворюються і біологічно активні сполуки: при декарбоксилуванні — аміни і гамма-аміномасляна кислота. Початковою ланкою біосинтезу білків є транспорт їх з крові в клітину, де вільні амінокислоти утворюють комплексні сполуки з АТФ і тРНК та доставляються до рибосом. Структурні компоненти клітини рибосоми “зшивають” амінокислоти в певній послідовності і формують первинний поліпептидний ланцюг. Подальші внутрішньоклітинні перетворення поліпептидного ланцюга, набуття вторинної і третинної структури, включення до складу молекули небілкових груп, визначають кінцевий результат білкового синтезу — появу специфічного білка з певною молекулярною масою і характерними властивостями.
Третій етап. Кінцевими продуктами білкового обміну є діоксид вуглецю, вода і азотовмісні речовини — сечовина, сечова кислота, аміак, креатинін, гіпурова кислота та індикан. Ці продукти повинні бути виведені з організму або знешкоджені під час подальших метаболічних реакцій. Так, частина аміаку знешкоджується за рахунок утворення глутамінової кислоти і глутаміну, або перетворюється в менш токсичний продукт — сечовину. Сечова кислота, що є кінцевим продуктом обміну пуринових основ — аденіну і гуаніну які входять до складу нуклеїнових кислот, як і сечовина, виводиться з організму через нирки. Деяка кількість аміаку може зв’язуватися безпосередньо в нирках з утворенням амонійних солей.
Регуляція білкового обміну.
Соматотропний гормон (соматотропін) — СТГ, бере участь в регуляції білково-синтетичних процесів. Ефекти СТГ виявляються в інтенсифікації транспорту амінокислот через клітинні мембрани, в стимуляції синтезу інформаційних РНК в ядрі клітин і формуванні полісом, на яких відбувається синтез поліпептидних ланцюгів.
Інсулін — гормон що безпосередньо впливає на процеси транскрипції і трансляції і опосередковано за рахунок інтенсифікації транспортних процесів. На клітинній мембрані інсулін підсилює транспорт амінокислот і впливає на рівень субстратів для синтезу білка. Гормони щитоподібної залози тироксин та трийодтиронін по-різному впливають на метаболізм білка. У нормі присутність тиреоїдних гормонів необхідна для стимуляції синтезу білка, розвитку організму, диференціювання клітин і формування тканин. Якщо тиреоектомія істотно порушує ріст і розвиток організму, то при гіпертиреозі зайва стимуляція окиснювального фосфорилювання призводить до швидкого “згорання” метаболітів вуглеводного і жирового обмінів, а в подальшому до витрачання і тканинних білків. В цьому випадку дія гормонів щитоподібної залози виявляється катаболічною.
Гормони статевих. Жіночі статеві гормони (естрогени) стимулюють синтез білка переважно в таких тканинах і органах, які тісно пов’язані з репродуктивною функцією, як матка, яйцепровід, молочна залоза і піхва. Вплив естрогену на інші органи незначний. Чоловічі статеві гормони (андрогени) володіють анаболічним впливом не тільки на органи репродуктивної системи, але і на білково-синтетичну діяльність скелетної мускулатури, що призводить до збільшення м’язової маси.
До катаболічних гормонів разом з тиреоїдними гормонами, що виробляються при гіперфункції щитоподібної залози, можна віднести адренокортикотропний гормон гіпофіза, що впливає на речовину кори наднирників, стимулюючи синтез і виділення глюкокортикоїдів. АКТГ викликає інтенсивне перетворення тканинних білків в глюкозу. Дія глюкокортикоїдів пов’язана з індукцією синтезу ряду ферментів, що забезпечують дезамінування амінокислот під час новоутворенню глюкози. У печінці, проте, глюкокортикоїди стимулюють синтез білків плазми крові.
З 20 амінокислот – складових частин білків корму і тканин – для птахів 12 вважаються незамінними. Вони не синтезуються в організмі птиці або синтезуються у невеликій кількості. За відсутності або нестачі в кормі однієї або декількох незамінних амінокислот неможливий синтез повноцінних білків в організмі, порушується обмін речовин, знижується продуктивність, уповільнюється зростання молодняку. Високу продуктивність птиці можна підтримувати лише збалансувавши раціони по амінокислотному складу. Для птиці незамінними є лізин, метіонін, цистин, тріптофан, аргінін. гістидин. Лейпін та ізолейпін, фенілаланін, треонін, валін, а для молодняку – також і гліцин. При регулюванні амінокислотного питання птиці необхідно знати її потребу в амінокислотах і амінокислотний склад кормів.
ВИСНОВОК
Уміст амінокислот в плазмі крові птиці, досліджували багато вчених. Зокрема встановлено, що у курчат амінокислотний склад кров значною мірою залежить від білкового складу раціону та швидкості й росту. Встановлене зниження загального рівня вільних амінокислот крові, на думку дослідників, вказує на їх активне використання для синтезу білка тканин. Встановлено зв’язок між амінокислотним складом раціону та амінокислотним складом плазми крові.
Дані досліджень свідчать, що коливання амінокислотного складу крові і клітин організму, значною мірою залежать від якості годівлі та рівня обміну речовин. Слід зазначити, що незбалансованість кормів за мінокислотним складом, негативно впливає на продуктивність тварин, погіршує їх фізіологічний стан та приводить до розладів у обміні речовин, Значно знижує ефективність використання кормових засобів .
Однією з характерних ознак амінокислотної незбалансованості є порушення нормального співвідношення вільних амінокислот крові. Нестача незамінної амінокислоти в раціоні, як правило, супроводжується зменшенням її вмісту в крові і, разом з тим, відмічається суттєве зростання рівня інших амінокислот.
Механізм зруйнування та виведення надлишкової амінокислоти не має строгої специфічності. У більшості випадків, він характерний для групи амінокислот, в організмі і відбувається посилене руйнування та виведення не тільки надлишкової амінокислоти, але і дефіцитної амінокислоти, яка знаходиться з нею в одній групі. Таким чином, надлишок одних амінокислот посилює нестачу інших. Так, при вивченні взаємозв’язку обміну лізину та аргініну встановлено, що надлишок лізину у курчат усувається шляхом виведення його через нирки і таке виведення пов’язане із зменшенням реабсорбції цієї амінокислоти в ниркових канальцях. При цьому поряд з лізином в ниркових канальцях зменшується реабсорбція аргініну та збільшується його виділення із сечею.
Таким чином, використання премікс для бройлерів Vitamix Premium BR що містять перевірену доступність всіх незамінних амінокислот для курчат бройлерів, які пройшли пройшли апробацію на дослідних господарствах дозволяє досягнути максимальних результатів вирощування.
